Попри те, що багато хто з них ще є студентами, перші відгуки глядачів у соцмережах свідчать про те, що молода кров стала справжньою прикрасою фільму. Одним із таких відкриттів став Едуард Поляков, який зіграв Олеся — харизматичного однокурсника головного героя Лук’яна.
Ми поспілкувалися з Едуардом Поляковим про його дебют, амбіції нового покоління акторів та те, чим доводиться жертвувати заради кадру.
Бліц: коротко про головне
- Ваше покоління — це про... швидкість.
- Головна сила чоловіка сьогодні — це... мудрість.
- Кіно для вас — це... і робота, і відпочинок, і кайф одночасно.
- На якому етапі зараз український кінематограф? На етапі дуже серйозного розвитку.
- «Мавка. Справжній міф» для вас — це історія про... прекрасне кохання та те, як воно формується. Це чудова історія.
— Едуарде, ви представляєте покоління зумерів. У чому ви вбачаєте його найбільшу силу, а в чому — вразливість?
Наша сила в тому, що ми вже не зовсім діти, але ще й не цілком дорослі у старому розумінні цього слова. Ми виросли зі смартфонами в руках, тому ми найбільш цифровізовані та адаптовані до змін. Проте в цьому ж криється і слабкість — певний дефіцит уваги та психологічні виклики. Ми — покоління, яке максимально пристосоване до прогресу, але водночас дещо «профдеформоване» епохою, у якій ми ростемо.
— На знімальному майданчику часто зустрічаються різні покоління. Чи відчувається різниця в мисленні під час роботи над фільмом?
Різниця очевидна, особливо в робочих процесах. Старші колеги досвідченіші, вони впевнено йдуть своєю перевіреною колією, чітко знаючи, що роблять. Натомість моє покоління — більш «агресивне» у хорошому сенсі. Ми менше заштамповані й не боїмося пробувати нове. Це завжди ризик: може не вийти нічого, а може вийти щось неймовірно свіже і круте. Ми постійно експериментуємо, і в реальному житті ситуація ідентична.
— Чи згодні ви з думкою, що молоді актори зараз стали сміливішими у виборі ролей та експериментах?
Молодші актори ще не до кінця знають межі своїх можливостей, тому вони більше пробують і ризикують. Старші майстри роблять свою справу дуже якісно, але саме молодь сьогодні є головним двигуном експериментів у кіно.
— Що для вас стало найбільшим надбанням завдяки кіно, а що ця професія, навпаки, встигла відібрати?
Кіно забрало в мене переживання про майбутнє та виснажливий пошук професійного шляху — тепер він зрозумілий, з’явилася впевненість. Але натомість прийшла інша тривога: колосальна відповідальність за результат. Ти постійно переймаєшся якістю своєї роботи та тим, як саме ти виглядатимеш на великому екрані перед тисячами глядачів.
— У вашому персонажі Олесі є риси, які притаманні вам особисто?
Ми багато в чому схожі. Я відчуваю, що в Олесі закладено багато моєї природи: певна нахабність, проривність та моя особиста «кумедність».
— Чим ви живете поза знімальним майданчиком?
Поза зйомками я надихаюся… знову ж таки кіно. А ще — якісними театральними виставами. Коли я бачу справді круту роботу колег, одразу з’являється шалена мотивація створювати щось на такому ж високому рівні.
Дивіться фільм «Мавка. Справжній міф» у всіх кінотеатрах країни.
